спадковий

-а, -е.

1) Стос. до спадковості; пов'язаний із спадковістю.

••

Спадко́ві захво́рювання — захворювання людини, зумовлені хромосомними і генними мутаціями.

2) Стос. до спадщини, спадку. || Одержаний у спадщину, належний кому-небудь за правом спадщини. Спадкове ім'я.

••

Спадко́ва трансмі́сія — перехід права на прийняття спадку в разі, якщо закликаний до успадкування по заповіту або по закону помер після відкриття спадку, не встигнувши його прийняти.

Спадко́ве пра́во — галузь права, що регулює перехід майна померлої особи до її спадкоємців.

3) Родовий, з діда-прадіда. || Який передається з покоління до покоління (про ремесло, фах і т. ін.). || рідко. Споконвічний, постійний (про населення певної місцевості і т. ін.); корінний.